- упевнитися
- [ўпе/ўниетиес'а]
-н'ус'а, -ниес':а, -ниец':а, -н'ац':а; нак. -ниес'а, -н'іц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
упевнитися
Смотреть что такое "упевнитися" в других словарях:
упевнитися — див. упевнятися … Український тлумачний словник
упевнитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
подивитися — дивлю/ся, ди/вишся; мн. поди/вляться; док. 1) неперех. Спрямувати погляд у певному напрямку на кого , що небудь; глянути. || тільки без додатка. Розкрити, розплющити очі. || Зупинитися на кому , чому небудь, розкритися (про очі). || Підглянути,… … Український тлумачний словник
мацати — аю, аєш, недок., мацну/ти, ну/, не/ш, док., перех. і неперех. 1) Доторкатися руками або ногами до когось, чогось, щоб дослідити, упевнитися в чомусь. 2) тільки док., розм. Ударити швидким коротким рухом … Український тлумачний словник
побачити — чу, чиш, док., перех. 1) Сприйняти зором, спостерегти. || Потрапивши куди небудь, дістати можливість особисто спостерігати, на власні очі бачити щось. || Зустріти кого небудь особисто. || Дочекатися, стати свідком чого небудь бажаного, давно… … Український тлумачний словник
повіритися — I иться, док., безос. Упевнитися, переконатись у правильності, правдивості чого небудь. II рюся, ришся, док., рідко. Те саме, що довіритися … Український тлумачний словник
стверджуватися — уюся, уєшся, недок., стве/рдитися, джуся, дишся, док. 1) Остаточно встановлюватися, усталюватися, непохитно укріплятися. || перев. док. Упевнитися, укріпитися в якому небудь рішенні, думці і т. ін. 2) Виявлятися істинним, достовірним, правильним … Український тлумачний словник
хапатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) за кого – що. Братися рукою (руками), чіплятися за кого , що небудь. || Спішно брати, діставати, виймати що небудь для якоїсь дії. || Захоплювати кігтями, зубами (про тварину). || перен. Зачіпати, чіпляти галузками,… … Український тлумачний словник
впевнитися — [ўпе/ўниетиес а] = упевнитися н ус а, ниес :а, ниец :а, н ац :а; нак. ниес а, н іц :а … Орфоепічний словник української мови
повіритися — 1 дієслово доконаного виду упевнитися, переконатися в правильності, правдивості чого небудь безос. повіритися 2 дієслово доконаного виду довіритися рідко … Орфографічний словник української мови
